Я часто думаю: як такий народ – представницький, цікавий – міг піти за Гітлером? З іншого боку, а як такий народ, як наш – українці, росіяни – могли вірити цьому параноїку Сталіну, за яким йшли і з ім’ям якого вмирали?

Ці дві людини очолювали тоталітарні режими і між собою воювали. І я задаюся питанням: а який тоді ще день визнавати, якщо не День Перемоги? Адже наші люди воювали, наші люди вмирали, і цей День Перемоги для них, насправді, був днем ПЕРЕМОГИ.

© Юрій Гнаткевич.

Схожі публікації

• 11.05.2009 -- Друга світова війна. Змова двох людожерів
• 12.05.2011 -- Divide et impera
• 22.06.2009 -- Війна
• 03.06.2009 -- Грип історії
• 14.05.2009 -- І я…
• 10.05.2009 -- День перемоги, Київ (фотозвіт)
• 08.05.2009 -- Тост напередодні
• 01.05.2009 -- Вальпургієва ніч