Олекса Юр: open diary

Найкращим у апатії є те, що вона іноді проходить.

Набридло. Все. Давно вже не набридало так і настільки. З завтрашнього дня зникаю повністю, на невизначений термін.

Ніякого інтернету, мобільного зв'язку та іншої постіндустріальної лабуди. Ніяких жирних придурків, які дістають із кишені копійку і думають, що купили тебе з потрохами. Ніяких офісних мальчіків-дєвучок, яких хочеться гронами порозвішувати на ліхтарях.

Все нах*й!

Это горе без ума,
Эти праздники до слёз…
Против нас – орда и тьма!
С нами – Путин и Христос!

Моторошний стьоб від «Несчастного случая».

Цікава дискусія на форумі.

Так би мовити, продовжуючи тему. Сучасний стан справ у всіх східнослов'янських країнах однаково паршивий. Тому ця концепція здається дуже здоровою і привабливою.

Останні два-три тижні часу на блог не було – декому заманулося влаштувати мені «вирванниє ґоди». Наївні. Адже в цій справі я ЗАВЖДИ відповідаю взаємністю.

А назагал – багато нового, доброго, важливого, вічного. Зокрема, «Вікімедіа Україна» вже отримала статус регіонального відділення Wikimedia Foundation Inc. і державну реєстрацію.

Не секрет, що в останні роки основною загрозою існуванню української нації стала держава Україна. Яка – при очевидному домінуванні на її території українського населення – вперто наголошує на своїй багатонаціональності (чим виправдовує свою політику стосовно титульної нації, яка місцями набирає форм геноциду). Тому чим не ідея (© Руслан Синельников)?