Індульґенція
Сльози розчулення стікають по моїх безгрішних зубах. Шеля, я завжди любив тебе, як брата во Христі. І продовжую – не дивлячись на сектанство. Ніяких соснових чи фруктових – червоне дерево. Сам нарубаю його у палацах скоробагатьків. Для тебя – только лучшее, дорогой друг! 
Дзен-спонсор запису: сладкий сеопультёнок, величний та незбагеннний, як і Шелєнбєрґ…
theOleg каже:
Ого… всієї історії до кінця не знаю, але судячи з цієї паперачки, тобі невимовно пощастило…
Іди і більше не гріши!
Олекса Юр каже:
Не буду))) Тепер буду тільки праведнічать. І може, навіть передплачу газету Правдошукач)))
Dorohoff каже:
А печать для индульгенций – интересная мысль. Если киоск с индульгенциями поставить в хорошем месте – должно быть кошерно. Ни у кого нет лишних 2 кв.м. возле Верховной Рады?