Музика

Давно хотів накачати класичної музики. Знайшов хороший російський сайт, рекомендую. От би зробити щось подібне українське.

У Середньовіччі різали ж*дів. Тепер різатимуть депутатів…

- констатував якось Марченко. Присутні депутати потупили погляди.

Слухаючи НАХ*Й ПАЛИТИКУ Mad Cypha feat Logan of Prolog, у цьому не сумніваєшся.

- Но есть же и хорошие, не все они плохие…
- Хорошим – гробы хорошие, плохим – плохие!

20 років тому у Чернівцях відбувся фестиваль, що відразу став ЯВИЩЕМ. Ставлю крапку – сказано/написано/тощо про це стільки, що…

Додам лише, що цьогорічна ювілейна Рута – знову в Чернівцях. А вчора ПАРАЗИТАКУСОК виклав на рапідшару оцифровки касет із першого фестивалю (за що йому МЕГАРЕСПЕКТ!!!)

Это горе без ума,
Эти праздники до слёз…
Против нас – орда и тьма!
С нами – Путин и Христос!

Моторошний стьоб від «Несчастного случая».

На мою думку, термін «російський шансон» на початку 90-х для відповідної музики було вибрано невдало. Позаяк основною її рисою є «душевність», значно краше підійшло б «російський соул»

Хоча, можливо, на заваді став би расизм…

Проня Прокопівна української поп-сцени жжот на повну (мамінька і папінька – не менше). Бідолашна! Ну, не вистачало дитині в житті “садо-мазо”. Тобто татового ремня.

Цій країні властива циклічна повторюваність трьох основних народжених нею сожетів (“Тарас Бульба”, “Кайдашева сім`я”, “За двома зайцями”). Важливо відзначити, що всі три – на тему сім`ї.

Знайшов на Ютубі ностальгійний кліп Океану Ельзи – напіваматорський, періоду широкої відомості у вузьких колах. Пригадав їх перший київський концерт взимку 1996/97 – БК Політеху, “на розігріві” у Tabula Rasa.

Історія надзвичайно сумна – “океани” відіграли ДІЙСНО забійних 45 хв., після чого на сцену виліз ужраний Лапоногов, порвав струни на гітарі і вирубився. Публіка забрала гроші за квитки – прийшли ж не на ОЕ Після чого організатор концерту (він же продюсер “океанів”) вигнав Вакарчука і компанію на вулицю.

Святе місце пустим не буває. Продюсер з’явився інший.  Спершу був суперхіт “Там, де нас нема”, потім – слава, іже з нею, націонал-колабораціонізм у Браті-2, купа альбомів, безліч іншого – хорошого та не дуже.

Щось у цьому старому кліпі є таке, чого потім не стало. На жаль… Шкода, що навряд чи зберігся запис того концерту в Політесі.