Олекса Юр: open diary

Коли бабушкі і дєдушкі двічі обирали нам мера, вони не знали, що пророцтво на свою голову зможе справдитися настільки буквально. Звісно, попри відомий PR-стереотип, більшість виборців літнього віку голосували не за "гречку", а за часи, коли "… порядок був" (© Лесь Подерев'янський). Уявляєте, наскільки їм боляче розчаровуватися у ЛМЧ?

Серед київських пенсіонерів часто трапляються пасіонарії, які пройшли війну, блокаду/окупацію і будували комунізм на керівних посадах. Це змусило б розумну людину задуматися. Бо всі ми ходимо під Богом. Де від суду Лінча, як і вуличного грабунку, не застрахований ніхто. А ще ж у з вигляду беззахисних бабусь-дідусів внуки є…

Трішки позитиву – свадебные салоны Киева
Для справді щирих українців – віддати задарма речі

Вчора була річниця Літківського бою. Малописьменні можновладці вперто відзначають її за юліанським календарем, непомітно зливши в один день із григоріанською датою бою під Крутами. Їм можна, для них воно просто обязаловка і нічєго лічного…

Ми сміло в бій підем
за Україну,
і голови складем
за землю рідну.
Ми сміло в бій підем
за Русь Святую,
і як один проллем
кров молодую.

Порадував камент до відео, що характеризує ставлення до Крутянського бою молодого здорового покоління російських патріотів:

Храбро сражались, достойно умерли да и красным порядочно всыпали. Настоящие герои.

Сьогодні – день пам'яті жертв найстрашнішої трагедії в історії нашої нації. Ставлення до неї є справжнім лакмусовим папірцем у міжнаціональних взаємостосунках – незалежно від кількості та періодичності попередніх фарисействувань про братні народи та іншу лабуду.

Нагадую, о 16:00 за Київським часом – хвилина мовчання, потім запалюємо свічку…

Його усипили рівно рік тому – FIP, без варіантів… Може, на день-два поспішили, але ж мучився так, що… Ця смерть остаточно вбила в мені залишки того, що у далекі часи дитинства вважалося правильним і нормальним, а зараз у більшості викликає тільки посмішку – переважно з тінню презирства. Я осягнув порожнечу, ставши її частиною.

Він був… незвичайним… Маленький блакитноокий янгол, що єдиний тримав на цьому світі у найтемнішому періоді мого життя. Тихий співучасник моєї самотності, пухнастий лікар моєї депресії. Найрозумніша, найдобріша жива істота у цілому Всесвіті. Ніхто і ніщо не замінить мені тебе, ні на йоту…

P.S.: вони побачили гроші, і жадібність засліпила їхні очі. Вони ж і занесли йому цю гидоту – подумавши, впевнений на всі 100. Останнім Лікарем у цій країні був світлої пам'яті покійний Амосов, залишилися монетоприймачі у білих халатах. Так, я саме це і мав на увазі – те, що тут написав. І не треба грєбьош всєх под одну грєбьонку. Невинних немає, казала бабця Ульріка.

Коли ж ви, уїбани, нарешті нажеретеся?

P.P.S.: Мова про не останню в Києві ветклініку. Назви не буде, живіть собі з миром. Але пам'ятайте – зло, заподіяне мені, ще жодного разу не минуло безкарним.

Спонсор запису: ветеринарная клиника в Москве. Найближча до Києва нормальна ветклініка…

Сьогодні – дев'ята річниця зникнення Гонгадзе. З якого все і почалося. А здавалося б, пройшла вже ціла вічність…

8 річниця подій 9/11. Хто б не це не влаштував і які б наслідки воно не мало — шкода людей, які загинули через політику.

В ніч з 3 на 4 вересня 1985 у совєтському концтаборі загинув Василь Стус. Йому було дуже самотньо тієї ночі. Ми пам’ятаємо.

68 років тому тут, де я зараз, рвалися бомби. І ранок приніс призабуте за 20 попередніх років слово війна.

Сучасні російські ура-патріоти чомусь забувають, що почалася вона з бомбардування мого Міста. І на шляху до їхньої Москви стала моя Країна. Яка прийняла на себе основний удар, врятувавши їхні мегаполіси і їхнього Сталіна від принизливої поразки – доки на американські гроші совєти не змогли перейти в контрнаступ, а далі і наступ.

Requiescat in pace всі, хто склав свої голови у тому пеклі. Зокрема, і мій 21-річний рідний дядько Петро Олексійович, що пропав без вісті під Кеніґсберґом.

Під катом – пісня, яку знають усі.
Read the rest of this entry »

Сьогодні в озері біля Ужгорода потонув львівський поет-восьмидесятник Назар Гончар, відомий своєю участю у літературному гурті ЛУГОСАД. Трагедія сталася після зустрічі зі студентами місцевого університету.

Що достеменно трапилося – невідомо. Наразі обставини з’ясовує слідство…