R.I.P.

В ніч з 3 на 4 вересня 1985 у совєтському концтаборі загинув Василь Стус. Йому було дуже самотньо тієї ночі. Ми пам’ятаємо.

68 років тому тут, де я зараз, рвалися бомби. І ранок приніс призабуте за 20 попередніх років слово війна.

Сучасні російські ура-патріоти чомусь забувають, що почалася вона з бомбардування мого Міста. І на шляху до їхньої Москви стала моя Країна. Яка прийняла на себе основний удар, врятувавши їхні мегаполіси і їхнього Сталіна від принизливої поразки – доки на американські гроші совєти не змогли перейти в контрнаступ, а далі і наступ.

Requiescat in pace всі, хто склав свої голови у тому пеклі. Зокрема, і мій 21-річний рідний дядько Петро Олексійович, що пропав без вісті під Кеніґсберґом.

Під катом – пісня, яку знають усі.
Читати далі →

Сьогодні в озері біля Ужгорода потонув львівський поет-восьмидесятник Назар Гончар, відомий своєю участю у літературному гурті ЛУГОСАД. Трагедія сталася після зустрічі зі студентами місцевого університету.

Що достеменно трапилося – невідомо. Наразі обставини з’ясовує слідство…

ДТП. Сьогодні (8.05.2009) вночі на проспекті Перемоги у Києві. Подробиці тут і тут.

Сайт Магнолії-ТВ «висить» з самого ранку.

P.S.: З’явилася стаття про Ігоря Пелиха на Вікіпедії (шкода, вже посмертно)…

Прощання з Ігорем Пелихом відбудеться 10 травня о 11:30 у приміщенні телеканалу ІCTV (Київ, Паньківська, 11).

Відео від ICTV – під катом.
Читати далі →

25-го було 10 років із часу трагічної загибелі В’ячеслава Максимовича. Автомобільна аварія змінила хід історії цілої країни! Адже все могло бути зовсім інакшим.

Відшукав віршик, написаний невдовзі після того. Ось він:

Тойота Корола. Ще тридцять три метри
асфальту і ґуми. Гарячих, мов СОН -
ЦЕ строфи жалоби вже шкрябають метри
для “пріватізірованих похорон”.

Це стук головою об стіну залізну.
Прийшов без нічого, вертався ні з чим.
Тож буде і далі “щимити” Вітчизну
вітчим…

P.S.: “пріватізірованимі похоронамі” у своїй саркастичній манері – і небезпідставно – захід назвав Сашко Сопронюк.