Жлобдєла

Мені страшенно не хотілося писати цей пост. Але, думаю, цивилізованим еуропейцям з ww2museums.com (він же oorlogsmusea.nl) було достатньо близько місяця часу (з моменту мого звернення) на те, щоб:

• прибрати звідси і звідси ахінею про Russische Oorlogsbegraafplaats (насправді на фото два літківські памя'тники загиблим на війні односельчанам — жодних поховань і жодного росіянина);
• зазначити моє авторство фото (як цього вимагає ліцензія, під якою вони розміщені у ВікіСховищі);
• елементарно мені відповісти.

А то якось не по-еуропейськи виходить. Далі буде.

Побачив цю рекламу на сайті заробітчан в Італії. Впевнений, що в аналогічних пропозиціях вихідцям із Румунії чи Сенегалу граматичні помилки відсутні.

Про перевернутий прапор взагалі мовчу — «класика»… Із наявності російської фрази роблю висновок, що переклад робився двічі, при її посередництві. Вони не змогли знайти українця, який знає італійську?

У Києві на Володимирській пофарбували жлобською «сріблянкою» встановлену там ще за радянських часів копію знаменитого Збруцького ідола. Навряд чи це вандалізм (хоча нещодавно на Херсонщині інша копія стала жертвою ПГМ), швидше чиїсь добрі наміри. Філін (автор фото) каже, що буквально днями ще був граніт-гранітом. Ідіоти

ЗІ: Я чітко розрізняю Православ'я і ПГМ, це зовсім різні речі.

… ввечері виходили від товариша, він трішки відстав, поки ми викликали ліфт — якесь бидло, що не так давно спустилося з гір, мало нахабність не розминутися з ним в коридорі. Товариш художник і дабрєйшей души чєлавєк, але його брат-боксер не любить "спускати" подібні інциденти. Відповідне "земляцтво" уже поставлене перед фактом, та і бички (баранчики?) трішки перелякалися і заховалися за бронедвері, коли ми повернулися.

Товариш не хоче таких сусідів. І це його право. Зрештою, "святий Київ наш великий" (© Шевченко) таки не Москва.

Треба бути досвідченим юристом, успішним керівником бла-бла-бла, щоб зареєструвати торгову марку ШЕВЧЕНКО і повісити за однойменною УА-адресою свій убогий гівносайт.

Дайте йому звєзди, хто небудь. З кріпака не буде козака.

Нещодавно моє рідне покутське Вікно знову відзначилося знищенням історичної пам'ятки. Цього разу – старої читальні Просвіти, що пережила польську пацифікацію 1930-го, але не встояла перед нащадками пацифікованих у незалежній Україні.

Кажуть, сільський голова ображається за мої публікації у Мережі. Не варто, Іване Івановичу. Ображатися тепер Вам треба виключно на себе…

Ідіоти. Тут не в укрмові проблема – російською «Лучшие ПиСи» звучить аналогічно. У бариг фімоз головного мозку, чому б не написати «Кращі/Лучшие ПК»? Так ні, захотіли дешевої слави, на геніталіях і українізації попіаритися.

Я не здурів. Правда, не він, а його жінка з дітьми.

Сегодня наш храм посетила необычная гостья. Это была Абоседе Аделаджа. Да, да, супруга Сандея Аделаджи. Она зашла в храм вместе со своими детьми и попросила рассказать ей о православной церкви, о вероисповедании и о традициях церкви.

- розповів у своєму блозі панотець тієї церкви.

Все правильно. У Африці, коли у чоловіка проблеми в бізнесі, жінки до чаклунів бігають. А у нас до попа свічку поставити (що вона і робить, мабуть баби в селі підказали).

Реклама італійського атласа. Вони дійсно про нас нічого не знають…

Остаточно впевнився, що радянська і пострадянська освіта – таки впєрєді планєти всєй. А вони безнадійно тупі та обмежені. Страшно, що у нас це ненадовго. І скоро ми також станемо ними. Я працював у школі, я знаю…

P.S.: пригадую древній арґентинський фільм про Тараса Бульбу, де чорношкірі козаки танцюють калінку-малінку.

P.P.S.: А ви думали, екранізація Бортка – найабсурдніша?

У Середньовіччі вважалося нормальним і навіть віталося, коли новий храм зводили на місці меншого старішого (попередньо той розібравши). Звісно, тоді ще не існувало сучасних стандартів охорони пам'яток. На жаль, подібна практика процвітає і сьогодні. До того ж, не де-небудь, а в… Галичині.
Читати далі →