Олекса Юр: open diary

Жорстокий естетизме! – й коли ти перестанеш любувати з перерізаного горла?

– моя реакція на фото вклалася в цитату з Тичини. Автор стверджує, що це порізаний палець. Свій. Що ж, мистецтво вимагає жертв.

Чотири роки тому до мене в офіс прямо з потяга (у камуфляжі, з рюкзаком і у військових черевиках) заявився Кролик і повідомив новину, від якої волосся стало дибки. Йому пощастило – він був у Криму. Але від квартири і всього майна залишилися тільки спогади… Зокрема, згорів ноут із уже майже написаною кандидатською…

Пізніше мешканцям злополучного будинку дали тимчасове житло, але, як з'ясувалося, принципово віз і нині там (я чомусь не дивуюсь…). Зараз вибори, саме час піднімати подібні питання. Про результати відпишуся.

Для уникнення неприємних несподіванок існує спонсор запису: страховые выплаты по каско

Є такий різновид дорослих збоченців-графоманів, які пишуть всяку туфту, а потім змушують її співати-читати-декламувати дітей. Так і хочеться їх по-тичининськи, "до дної ями". І написати зверху:

Нєту больше котєґа -
Умєр от наркотєґа.

P.S.: Здавалося б, до чого тут Арсеній Петрович?
P.P.S.: Це – учасник білоруського національного відбору на дитяче євробачення Юрій Демідович.