Київщина

Переселення – село-супутник Кагарлика, яке практично з ним зрослося. У назві – свідчення якоїсь масштабної (і, можливо, трагічної) події минулого. Звісно, майже всі мешканці працюють у райцентрі. Незважаючи на часті весілля, з демографією на Кагарличчині не дуже – кількість учнів Переселенської школи (на фото) за останнє десятиліття зменшилася майже вдвічі.

Читати далі →

Попри свою явно неукраїнську назву, Кагарлик – це райцентр на Київщині. Вперше згадується у літописах під 1142 роком як Городець. Пізніше, у часи татаро-монгольської навали, з'явилася сучасна назва, яку дослідники виводять від тюркського терміну ярлик. Нове ім'я Кагарлик отримав невипадково – літописець називає Городець поселенням берендеїв, союзних Русі кочівників. Які зі зміною, так би мовити, політичної обстановки швидко знайшли собі новий "дах".
Читати далі →

Специфічний виріб повсякденного вжитку, відомий усім українцям (а може, і не тільки), схоже, випускається саме тут.

Читати далі →

Душевний шиномонтаж у Кагарлику на Київщині.

Рекомендую: солнечные батареи – енергія Сонця у вашому домі
Законы Республики Казахстан
агентства недвижимости Москвы

Вчора була річниця Літківського бою. Малописьменні можновладці вперто відзначають її за юліанським календарем, непомітно зливши в один день із григоріанською датою бою під Крутами. Їм можна, для них воно просто обязаловка і нічєго лічного…

Викладач української літератури Яків Дем'янович Качура на випускному фото Літківської школи (1937-1938 навчальний рік).

Читати далі →

Літківські піонери 1930-х. Із архіву п. Олександра Музиченка.

По мірі підготовки фотоматеріалу для майбутнього сайту про Літки викладатиму його у блоґ. На почин – останній водяний млин на Десні (фото І. Шевченка, 1952 року, може, мого прадіда) і літківська церква у 1936-му, до руйнування.
Читати далі →

Це – перша публікація у Мережі єдиного уцілілого фото Трохима Короля (статтю у Вікі саме пишу). Доброго Генія української економіки, знищеного сатанинським комуністичним режимом, належне вшанування пам'яті про якого вважаю своїм святим обов'язком.

Читати далі →