Покуття

Знайшов і додав до Вікі фотку, зроблену в Городенці на межі 19 і 20 сторіч.

Саме так ходили ще мої дідусі-бабусі. Жінки вдягнуті у дрібно-дрібно вишиті довжелезні рукав'єнки, запаски, підперезані крайками. Обов'язкові коралі (іноді здається, що більше для захисту шиї, ніж естетики). Заміжня – в хустці, дівчина – простоволоса.
Читати далі →

Йоу! Городенківський ганста-реп!

Читати далі →

Суворі покутські хакери, via © Іван Паламарчук aka @wedmid.

Нещодавно моє рідне покутське Вікно знову відзначилося знищенням історичної пам'ятки. Цього разу – старої читальні Просвіти, що пережила польську пацифікацію 1930-го, але не встояла перед нащадками пацифікованих у незалежній Україні.

Кажуть, сільський голова ображається за мої публікації у Мережі. Не варто, Іване Івановичу. Ображатися тепер Вам треба виключно на себе…

А ми з Яценюком, виявляється, земляки, однією ногою з Покуття. То, може, шановному кандидату в президенти буде цікаво дізнатися, що на батьківщині його роду "сам розбирається" унікальний замок, а не менш унікальний середньовічний домініканський костел спалили хуліганствуючі "малолєтки"?

Арсенію Петровичу, це ж не той феодалізм, із яким треба боротися, цей треба рятувати.

У Середньовіччі вважалося нормальним і навіть віталося, коли новий храм зводили на місці меншого старішого (попередньо той розібравши). Звісно, тоді ще не існувало сучасних стандартів охорони пам'яток. На жаль, подібна практика процвітає і сьогодні. До того ж, не де-небудь, а в… Галичині.
Читати далі →