Politiko

У Богословської на Політіко рейтинґ нижчий -30. Тобто пора банити. І взагалі, у Мережі Інна Германівна піариться напрочуд бездарно, найбездарніше з усіх вітчизняних політиків. Шкода, що нема якої-небудь шнобелівської премії з цього приводу.

Хороша стаття на сайті Братства. Як свідчить сьогодення – надзвичайно актуальна. Рекомендовано усім, хто досі вважає, що Бог «один».

Прочитала на днях книгу православного священика, який 10 років назад прийняв іслам. І зрозуміла, що популярні сьогодні антихристиянські фільми фінансуються не язичниками. А мусульманами. Ми дійсно недооцінюємо масштабів загрози. Думаємо, що сучасний світ неопоганський. Він таки неопоганський, але кінцева мета антихристиянських виступів – ісламізація. До єдиного Аллаха легше навертати тих, хто вважає Євангеліє переказом міфу про Митру, Аттіса чи Осіріса. Христа – черговим вчителем моральності, наряду з іншими вчителями античності. А не Господом – смиренним Агнцем і Царем слави одночасно.

P.S.: на Politiko стаття викликала потужну дискусію.

У Politiko з'явилася власна вікі. Будемо сподіватися, що невдовзі вона перетвориться у повноцінну україномовну електронну політичну енциклопедію. На мою думку, формат – це в першу чергу неформат для УкрВікі (правила там суворі ).

До речі, хто знає, якого роду в українській мові «вікі» – жіночого чи середнього? Здається, жіночого…

Перший місяць існування соціальної мережі Politiko остаточно (мені – так точно) довів – українські політики не поспішають до соціального Вебу. Це стосується всіх політсил, які хоч раз проходили заповітний бар’єр до ВР. Пояснювати причини їхнього страху – тема довгої окремої розмови, яка напряму цієї не стосується.

Натомість соціальний Веб стає електоральним полем політичного марґінесу. Сьогоднішнім фаворитам пора задуматися про поступову втрату впливу на 7,3 млн. виборців. Політичний марґінес дихає їм у потилицю, і цього разу все по-дорослому. Адже ж у Вебі переважно ті, хто вже не переварює продукти із зомбоящика.
Читати далі →

Вчора я публікував фото божевільних, які під час святкування Дня перемоги носилися по Києву з портретами одного з найкривавіших тиранів за всю історію людства. Історія їх нічому не вчить? Чи вони просто не знають правди?

Завдяки Борису Боку на Politiko можна ознайомитися з пактом Молотова-Рібентропа. Раджу зробити це всім, хто ще досі не ставить знак «=» між режимами двох людожерів. А також тим, хто зловживає словом «фашизм» – переважно зовсім не там, де воно доцільне.

На Політіко зайшла мова про кримську автономію. Потрібна вона чи ні? Займемося самоцитуванням :

Кримська автономія – потворне дітище періоду розпаду Союзу. Якщо вже і говорити про автономію – то виключно кримсько-татарську. І то – не на всій території, а у західній частині (Бахчисарай-Сімферополь-Євпаторія-Саки), на їх основних етнічних землях. Адже у Криму їх тільки 270 тис. із 2 млн. населення.

У перспективі ця автономія може отримати незалежність.

Приєднання решти Криму до Херсонської області дозволило б оптимізувати адміністративно-територіальний поділ Центральної України – і нарешті створити Криворізьку область.

Національна автономія росіян в Україні наразі неможлива. Будь-які кроки у цьому напрямку залежать від статусу української громади в Росії

Павло Останній на Політіко виклав чудову мапу:

Детальніша інформація тут.

Вчора розпочав блог на Політіко.

Минулого тижня шоу Савіка Шустера отримало серйозного конкурента у своїй групі українського медіа-глядача – соціальну мережу Politiko Поки стартап працює в режимі бета-тестування, народу мало. Проте актуальність форми та концепції, простота/юзабільність інтерфейсу і близькість виборів відкривають перед проектом непогані перспективи.

Учасник мережі обирає свою роль (виборець, експерт, політолог, політик, журналіст, держслужбовець, громадський діяч), партійність (не вистачає існуючих партій – можна створити ). Веде блог (зі всіх блогів формується загальний прямий ефір), ставить питання, висловлює ідеї, бере участь у дебатах. Як і у кожній порядній «соціалці», є групи, друзі, система повідомлень (комбінація «ctrl-enter», на жаль, наразі не працює ). Мірило «крутизни» – досвід.

Поки бракує «живих» політиків. Їх неминуча поява, звісно, привабить відвідувачів. А поки адміністрація пішла на маленькі хитрощі, постворювавши профілі зірок української політики з інформацією про «очікування активації».

Здається, стартап не має політичного господаря. І це ґарантує йому майбутнє.