Рука Москви

Вони не тільки бачать скалку у чужому оці, не помічаючи у своєму колоди. Вони вже примудряються своє оголошувати чужим.

«В Крыму демонтирован памятник советским десантникам» – єхидно повідомляє gazeta.ru. І випадок відвертого шкідництва у загальновідомо п’ятоколонно-русофільському регіоні відразу перетворюється на чергові хохломасонські проіскі. Тиражується в інеті.

Продовжують формувати «образ ворога». Що далі?

Процес оголошення колонізації Америки актом геноциду набирає обертів. Президент Чавес відкрито звинуватив Колумба у його початку.

Пару років тому в контексті проблеми опростоволосився Папа Бенедикт XVI. Теоретично цим радили скористатися туркам (мовляв, не тільки ми вірмен). Слабка вивченість питання в історичній науці дозволила Чавесу минулоріч стверджувати про 95 млн. жертв (95% населення). Перед такими цифрами бліднуть і Голокост, і Голодомор.

Так от, до речі. Чи не проблему визнання останнього конспірологічна “рука Москви” хоче вирішити таким чином?

P.S.: Насправді, як і решта, їх геноцид мав місце і ганебний. За свідченнями сучасників, звірства конкістадорів (які щиро не вважали індіанців людьми) переходили межі мислимі і немислимі (“… Повернувшись із Карфагену, я зустрів португальця на імя Рохе Мартін. На ґанку його будинку висіли частини порубаних індіанців для годівлі його собак, так ніби вони були дикими звірми …”).

Але чи принесе війна геноцидів спокій нашим мертвим?