шароварщина

Подивився «Тараса Бульбу» – черговий відзнятий третьою стороною фільм про те, як одні мої предки різали інших. Перші враження двоякі. Не проймає. Минулорічний трейлер проймав більше.

Може, виною музика (у трейлері та фільмі – різна). Може, недоречна літературна російська мова доби романтизму, якою послуговуються козаки (це начебто для ефекту максимальної відповідності гоголівському оригіналу, проте поляки у фільмі чомусь говорять польською). Може – москвофільська маячня на грані українофобії, якою Гоголь щедро наповнив повість на догоду імперській цензурі…

Декларована відсутність «шароварщини» компенсується «мушкетерщиною» (опереточний Боярський вкотре все псує). Декларована – бо чим, окрім «шароварщини», мож назвати сцену складання листа турецькому султану?

Але відзнято якісно. Монументально. І нормальний український дубляж (чи обіцяна режисером Володимиром Бортком українська версія) може все виправити