Олекса Юр: open diary

68 років тому тут, де я зараз, рвалися бомби. І ранок приніс призабуте за 20 попередніх років слово війна.

Сучасні російські ура-патріоти чомусь забувають, що почалася вона з бомбардування мого Міста. І на шляху до їхньої Москви стала моя Країна. Яка прийняла на себе основний удар, врятувавши їхні мегаполіси і їхнього Сталіна від принизливої поразки – доки на американські гроші совєти не змогли перейти в контрнаступ, а далі і наступ.

Requiescat in pace всі, хто склав свої голови у тому пеклі. Зокрема, і мій 21-річний рідний дядько Петро Олексійович, що пропав без вісті під Кеніґсберґом.

Під катом – пісня, яку знають усі.
Read the rest of this entry »

В Киеве – на 99% свиной грипп. Минздрав поспешил объявить, что вирус H1N1 уже в Украине. Хотя и не уверен в этом на 100%. Может, нас решили отвлечь от попыток государственного переворота?

У 1918-му важливого у політиці було не менше. Тому "іспанка" підкралася ще непомітніше, вбивши десятки мільйонів людей і змінивши хід війни.

Де ж
Аполінер
Вітер
стер

І не тільки Аполінера, а ще безліч великих імен. Багаті стали бідними. Переможці – переможеними. Німці скинули кайзера, Петлюра з Винниченком – Гетьмана, поховавши цим Україну більш ніж на 70 років (а може, і назавжди). На зміну класичній європейській цивилізації, майже 100%-во створеній німцями, прийшло англо-американське те, що зараз навколо.

Через чверть століття очумілих-озвірілих німців добили остаточно. Сталін виграв війну за ґрязниє зєльониє бумажкі.

Ви задумувалися над тим, яким би був світ без "іспанки"?

Я часто думаю: як такий народ – представницький, цікавий – міг піти за Гітлером? З іншого боку, а як такий народ, як наш – українці, росіяни – могли вірити цьому параноїку Сталіну, за яким йшли і з ім’ям якого вмирали?

Ці дві людини очолювали тоталітарні режими і між собою воювали. І я задаюся питанням: а який тоді ще день визнавати, якщо не День Перемоги? Адже наші люди воювали, наші люди вмирали, і цей День Перемоги для них, насправді, був днем ПЕРЕМОГИ.

© Юрій Гнаткевич.

Вчора я публікував фото божевільних, які під час святкування Дня перемоги носилися по Києву з портретами одного з найкривавіших тиранів за всю історію людства. Історія їх нічому не вчить? Чи вони просто не знають правди?

Завдяки Борису Боку на Politiko можна ознайомитися з пактом Молотова-Рібентропа. Раджу зробити це всім, хто ще досі не ставить знак «=» між режимами двох людожерів. А також тим, хто зловживає словом «фашизм» – переважно зовсім не там, де воно доцільне.